Le Héros (Q170)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Ле Еро»
Le Héros (Q170)
Схема підводного човна типу «Редутабль»
Верф Франція Arsenal de Brest, Брест
Під прапором Франція Франція
Належність  Військово-морські сили Франції
Порт приписки Тулон
На честь у перекладі «Герой»
Закладений 1 серпня 1929
Спуск на воду 14 жовтня 1932
Введений до складу флоту 12 вересня 1934
На службі 19341942
Загибель 7 травня 1942 року потоплений торпедоносцями «Сордфіш» з авіаносця «Іластріас» в порту Дієго-Суарес при проведенні союзниками Мадагаскарської операції
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Битва на Середземному морі
Проєкт
Тип ПЧ великий крейсерський дизель-електричний підводний човен
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,5 вузлів (32,4 км/год)
Швидкість (підводна) 10 вузлів (18,6 км/год)
Робоча глибина занурення 75 м
Гранична глибина занурення 80 м
Дальність плавання 14 000 миль (26 000 км) на швидкості 7 вузлів (надводна)
10 000 миль (18 600 км) на швидкості 10 вузлів (надводна)
4 000 миль (7 000 км) на швидкості 17 вузлів (надводна)
90 миль (170 км) на швидкості 7 вузлів (підводна)
Автономність плавання 30 діб
Екіпаж 71 офіцер та матрос
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 92,30 м
Ширина корпусу найб. 8,1 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,4-4,7 м
Водотоннажність надводна 1572 т
Водотоннажність підводна 2092 т
Силова установка
Дизель-електрична:
2 × дизельні двигуни Schneider
2 × електродвигуни Alsthom
Гвинти 2
Потужність 2 × 3000 к.с. (дизелі)
2 × 1200 к. с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 100-мм гармата SM1925 CA
Торпедно-
мінне озброєння
9 × 550-мм торпедних апаратів
2 × 400-мм торпедних апарати
13 торпед
ППО 1 × 13,2-мм великокаліберний кулемет M1929

«Ле Еро» (Q170) (фр. Le Héros (Q170) — військовий корабель, великий океанський підводний човен типу «Редутабль» військово-морських сил Франції часів Другої світової війни.

Підводний човен «Ле Еро» був закладений 1 серпня 1929 року на верфі компанії Arsenal de Brest у Бресті. 14 жовтня 1932 року він був спущений на воду, а 12 вересня 1934 року увійшов до складу ВМС Франції.

Історія служби

[ред. | ред. код]

Підводний човен проходив службу в лавах французького флоту. На початок Другої світової війни «Ле Еро» перебував на службі в Середземному флоті у складі 1-го дивізіону 3-ї ескадри 1-ї флотилії підводних човнів у Тулоні (разом із «Ле Конкеран», «Ле Тоннант» та «Ле Глор'є»).

На початку листопада 1939 року «Ле Конкеран», «Ашерон» і «Ле Еро» вийшли з Тулона і супроводжували есмінець «Кассард» до Касабланки, досягнувши місця призначення 7 листопада.

У грудні 1939 року «Ле Еро» у взаємодії з «Ашерон», «Агоста», «Бевез'е» «Френель» і «Редутабль» діяв у патрульній лінії пошуку в центральній частині Атлантичного океану німецького судна постачання «Альтмарк».

Після капітуляції Франції «Ле Еро» служив у військово-морських силах вішістської Франції. Після нападу 3 липня 1940 року на Мерс-ель-Кебір — в якому ескадра британського Королівського флоту атакувала ескадру французького флоту, пришвартовану на військово-морській базі Мерс-ель-Кебір в Орані на узбережжі Алжиру — «Ле Еро» і «Ле Глор'є» вийшли з Дакара о 04:30 4 липня 1940 року в супроводі летючого човна Latécoère 302, щоб атакувати у відповідь британський важкий крейсер «Дорсетшир», який патрулював на південь від Дакару. Летючий човен знайшов «Дорсетшир» і направив підводні човни до нього, але французькі підводні човни не змогли наблизитися до нього ближче, ніж на 6000 метрів. О 16:00 вони отримали наказ повернутися в Дакар. На зворотному шляху їх атакував гідролітак з «Дорсетшира», який двома бомбами ледь не зачепив «Ле Глор'є».

7 липня 1940 року британські військово-морські сили прибули до Дакару і о 18:00 в рамках операції «Катапульта» передали ультиматум. Французи не відповіли і наказали підводним човнам «Ле Еро» і «Ле Глор'є» вийти в море. Багато членів їхніх екіпажів спочатку відмовилися воювати з британцями, але командир «Ероса» переконав їх взяти участь у поході. Обидва підводні човни вийшли в море для проведення атаки. «Ле Глор'є» був прийнятий за британський підводний човен, який намагався проникнути в гавань, і зазнав легких пошкоджень, коли потрапив під шквальний вогонь трьох французьких кораблів і був розбомблений французьким гідролітаком. У будь-якому випадку, обидва підводні човни провели день під водою біля Дакара і спробували атакувати британські кораблі, але не змогли підійти достатньо близько, і британці покинули цей район і попрямували до Фрітауна після того, як торпедоносці «Сордфіш» з авіаносця «Гермес» атакували і серйозно пошкодили французький лінкор «Рішельє» в Дакарі того ж дня. Обидва підводні човни повернулися до Дакара в ніч з 8 на 9 липня 1940 року.

З 5 по 7 листопада 1940 року «Ле Еро» і однотипний «Вендже» патрулювали південніше іспанського Кабо-де-Гата, Іспанія, здійснюючи розвідку Гібралтару.

7 травня 1942 року «Ле Еро» патрулював поблизу північної околиці острова Мадагаскар, щоб атакувати там британський флот вторгнення. Однак, на світанку французький підводний човен був зненацька виявлений на поверхні ескадрильєю з восьми торпедоносців «Сордфіш» з авіаносця «Ілластріас», яка атакувала його глибинними бомбами. Підводний човен здійснив аварійне занурення, але через 15 хвилин після атаки він затонув на глибині 300 метрів в Індійському океані.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Huan, Claude (2004). Les Sous-marins français 1918—1945. Rennes: Marines Éditions. ISBN 9782915379075.(фр.)
  • Picard, Claude (2006). Les Sous-marins de 1 500 tonnes. Rennes: Marines Éditions. ISBN 2-915379-55-6(фр.)