Очікує на перевірку

Кармен Маура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кармен Маура
Carmen Maura
Ім'я при народженніКа́рмен Гарсі́я Ма́ура (Carmen García Maura)
Народилася15 вересня 1945(1945-09-15) (79 років)
Мадрид, Іспанія
ГромадянствоІспанія Іспанія
Діяльністьакторка, телеведуча, кіноакторка
Alma materНаціональна вища школа красних мистецтв
Роки діяльності1969 — дотепер
У шлюбі зFrancisco Forteza Pujold[2]
ЧленствоAcademia de las Artes Escénicas de Españad
IMDbID 0560962
Нагороди та премії

CMNS: Кармен Маура у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ка́рмен Гарсі́я Ма́ура (ісп. Carmen García Maura; *15 вересня 1945(19450915), Мадрид) — іспанська акторка.[3] Відома за головними ролями в численних фільмах Педро Альмодовара. Багато експертів кіно вважають Кармен Мауру однією з найвидатніших акторок Європи.[4]. Маура виграла більше нагород «Гойя» як найкраща акторка, ніж будь-яка інша акторка в історії іспанського кіно.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 15 вересня 1945 в Мадриді. Найближчі рідні Кармен Маури належать до впливового сімейства, відомого своїми політиками (включаючи Антоніо Мауру, п'ятикратного прем'єр-міністра Іспанії), адвокатами та артистами.[5]

Кармен Маура починала свою кар'єру як співачка. Кар'єру в кіно почала в 1970 році з виходом фільму «Людина в бігах». Потім була велика роль у фільмі «Паперові тигри» у 1977 році.

Хоча Маура виконувала переважно драматичні ролі, вона також відзначилася в кількох комедійних, як-от у фільмах «Sal gorda» (1984), «Sé infiel y no mires con quién» (1985) і «Tata mía» (1986).

У 1980 році Маура вперше з'явилася у фільмі Педро Альмодовара «Пепі, Люсі, Бом та інші дівчата». Вони продовжили свою співпрацю в 1980-х, знявши фільм «Жінки на межі нервового зриву» (1988), за який Маура отримала приз «Фелікс» як найкраща акторка.

Після цього фільму Маура і Альдомовар не працювали разом понад 10 років і відновили спільну діяльність тільки у 2006 році на зйомках «Повернення». Дві головні жіночі роботи (Пенелопа Крус, Кармен Маура, Бланка Портільйо, Лола Дуеньяс, Чус Лампреаве і Йоана Кобо) у 2006 році отримали приз Каннського кінофестивалю.

Маура вважається гей-іконою після того, як зіграла роль транссексуала в фільмі Альмодовара «Закон бажання».

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Кармен Маура вивчала філософію і літературу в Школі витончених мистецтв у Парижі. З 1964 по 1970 роки вона була одружена з адвокатом Франсіско Фортеса, з яким народила дітей Кармен і Пабло.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 1969 — Дух (Хуан Тамаріс).
  • 1971
    • Темний чоловік (Альфонсо Унгрія)
    • Mantis (Луїс Мамерто Лопес-Тапіа)
  • 1973
    • Скромний іспанський чоловік (Хайме де Арміньян)
    • Убивця серед тринадцяти (Хав'єр Агірре)
  • 1974
    • Дон Жуан (Антоніо Мерсеро)
    • Tanata (Луїс Мамерто Лопес-Тапіа)
  • 1975
    • Леонор (Луїс Бунюель)
    • Жахливі кохання (Хосе Луїс Гарсіа Санчес)
    • Скована (Мануеля Мур Оті)
    • Інтимне життя цинічного розпусника (Хав'єр Агірре)
  • 1976
    • Книга хорошого кохання II (Хайме Баяррі)
    • Жінка — чоловіча річ (Хесус Ягуе)
    • Ще одна типова пара (Мігель Анхель Дієс)
    • Ir por lana' (Мігель Анхель Дієс)
    • Pomporrutas imperiales (Фернандо Коломо)
    • Прохання (Пілар Міро)
  • 1977 — Паперові тигри (Фернандо Коломо)
  • 1978
    • Забинтовані очі (Карлос Саура)
    • З полуниці, лимону і м'яти (Мігель Анхель Дієс)
    • Folle… folle… fólleme Tim! (Педро Альмодовар)
    • Моя біла Варшава (Хав'єр Кінтана)
    • Що така дівчинка як ти робить у такому місці? (Фернандо Коломо)
    • Менше моєї матері і сестри (Хайме Вільяте)
  • 1980
  • 1982 — Однина жіночого роду (Хуанхо Лопес)
  • 1983
  • 1984
  • 1985
    • Знаю, що ти невірна і не важливо з ким (Фернандо Труеба)
    • За містом (Мігель Пікасо)
  • 1986
    • Ненька моя (Хосе Луїс Боро)
    • Божевілля кохання (Крістіна Андреу, Луїс Едуардо Ауте, Антоніо Гонсалес Віхіль і Фелікс Ротаета).
    • Матадор (Педро Альмодовар)
  • 1987 — Закон бажання (Педро Альмодовар)
  • 1988
  • 1989 — Батон-Руж (Рафаель Молеон)
  • 1990
    • Ай, Кармела! (Карлос Саура). Премія Гойя
  • 1991
    • Хлам (Фелікс Ротаета)
    • Як бути жінкою і не померти в спробі (Ана Белен)
  • 1992
    • Анонімна королева (Гонсало Суарес)
    • На землі як на небі (Маріон Ансель)
  • 1993
    • Тіні битви (Маріо Камю)
    • Луї, король-дитя (Роже Планчон)
  • 1994
    • Як бути нещасливим і насолоджуватися цим (Енріке Урбісу)
  • 1995
    • Щастя в селі (Етьєн Шатільї)
    • Хромий голуб (Хайме де Арміньян)
    • Пара з трьох (Антоні Вердагер)
    • Король ріки (Мануель Гутьєррес Арагон)
  • 1996
    • Кохання, що вбиває (Хуан Мануель Чумілья)
  • 1997
    • Вони (Луїш Гальван Тілес)
    • Alliance cherche doigt (Жан-П'єр Мокі)
    • Омлет і кіно (Мартін Провост)
    • Жити після (Карлос Галеттіні)
  • 1998
    • Аліса і Мартін (Андре Течіне)
  • 1999
    • Лісабон (Антоніо Ернандес)
  • 2000
    • Спільнота (Алекс де ла Іглесія). Премія Гойя
  • 2001
    • Палка (Єва Лесмес)
  • 2002
  • 2004
    • Між життям і сном (Давід Альбасенте і Альфонсо Менкес)
    • З іншого боку
    • Обіцянка
  • 2005
    • Кілери у відпустці
    • Вільна зона (Амос Хітай)
    • Королеви (Мануель Гомес Перейра)
  • 2006
  • 2007
    • Схоже на нещасний випадок (Гільєрмо де ла Гвардіа)
    • Найменше зло (Антоніо Ернандес)
  • 2008
    • Чорна діва (Ігнасіо Кастільйо)
    • Едемський сад (Джон Ірвін)
  • 2009
  • 2010
    • Le Mac (Паскаль Бурдьйо)
    • Дівчата (Ясміна Реса)
    • Золоті дівчата (ТВ)

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. https://www.buscabiografias.com/biografia/verDetalle/2316/Carmen%20Maura
  3. Carmen Maura, * 1945 | Geneall.net. geneall.net. Архів оригіналу за 15 жовтня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.
  4. País, Ediciones El (14 вересня 1995). Francisco Forteza, empresario tabaquero (ісп.). Архів оригіналу за 15 жовтня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.
  5. Pagina nueva 1. www.euskalnet.net. Архів оригіналу за 6 вересня 2016. Процитовано 12 вересня 2016.
  6. Канни 2016. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Кармен Маура на сайті IMDb (англ.)