Джеймс Уоррен Най

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеймс Уоррен Най
англ. James W. Nye
Народився10 червня 1815(1815-06-10)[1]
Дерайтер, Медісон, Нью-Йорк, США
Помер25 грудня 1876(1876-12-25)[1] (61 рік)
Вайт-Плейнс, Нью-Йорк, США
ПохованняВудлон[1]
Країна США
Діяльністьполітик, адвокат, суддя
Знання мованглійська
Посадасенатор США[2], сенатор США[2], сенатор США[2], сенатор США[2] і сенатор США[2]
ПартіяРеспубліканська партія США

Джеймс Уо́ррен Най (англ. James Warren Nye; (10 червня 1815(1815-06-10), Дерайтер, Нью-Йорк — 25 грудня 1876(1876-12-25), Вайт-Плейнс, Нью-Йорк) — американський державний діяч.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Де-Райтері, штат Нью-Йорк, відвідував школу та Академію Гомера. Потім вивчав право у Лоренцо Шервуда та Мартіна Суїта з Гамільтона і був прийнятий до адвокатури. Практикував з Лоренцо Шервудом у Гамільтоні у фірмі Sherwood & Nye[3].

У 1843 призначений до канцлерського суду Нью-Йорка[4].

З 1844 по 1847 працював у суді окрузі Медісон і став суддею з 1847 по 1851. Служив у Національній гвардії армії Нью-Йорка: на початку 1840-х був командиром 35-ї бригади 17-ї дивізії у званні бригадного генерала[5].

У 1846 призначений командиром 17-ї дивізії у званні генерал-майора[6].

Наприкінці 1840-х під час протистояння в Демократичній партії Нью-Йорка між Барнбернерами та Ханкерами він підтримав Барнбернерів, які виступають проти рабства[7]. Підтримав кандидатуру Мартіна Ван Бюрена як кандидата від «Партії вільної землі» на посаду президента в 1848[8] і невдало висунувся від цієї партії на виборах до Конгресу США[9][10].

З 1852 по 1857 жив у Сіракьюсі, де й далі мав юридичну практику.

У 1857 переїхав до Нью-Йорка, де з 1857 по 1860 обіймав посаду комісара поліції Нью-Йорка[3]

У 1861 призначений губернатором нещодавно створеної території Невада президентом Авраамом Лінкольном[3].

У 1864 після прийняття Невади як штату обраний від Республіканської партії до Сенату США.

У 1867 переобраний і працював там з 1 лютого 1865 по 3 березня 1873[3][11].

В останні роки життя відчував проблеми з психічним здоров'ям і жив у притулку[3][12]. Часто марив, у тому числі стверджував, що він мертвий і чекає на прибуття своєї труни.

Помер в Уайт-Плейнсі 25 грудня 1876[3] і похований на цвинтарі Вудлон у Бронксі[13].

Округ Най в штаті Невада названий на його честь[14].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Find a Grave — 1996.
  2. а б в г д Biographical Directory of the United States CongressGPO, 1903.
  3. а б в г д е Nye, George Hyatt (1907). A Genealogy of the Nye family. Т. 1. Cleveland, OH: The Nye Family of America Association. с. 390–391.
  4. Appointments by the Governor: James W. Nye. The Evening Post. New York, NY. 30 січня 1843. с. 2. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 22 червня 2023 — через Newspapers.com.
  5. Holley, Orville Luther (1843). The New York State Register for 1843. Albany, NY: J. Disturnell. с. 339.
  6. Military: James W. Nye of Hamilton. New-York Tribune. New York, NY. 16 березня 1846. с. 1. Архів оригіналу за 12 січня 2020. Процитовано 22 червня 2023 — через Newspapers.com.
  7. The Barnburners Meet To-Morrow. Brooklyn Daily Eagle. Brooklyn, NY. 5 червня 1848. с. 2. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 22 червня 2023 — через Newspapers.com.
  8. The Barnburners' Convention. New York Herald. New York, NY. 24 червня 1848. с. 2. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 22 червня 2023 — через Newspapers.com.
  9. New York: Congressional Nominations. New York Herald. New York, NY. 24 жовтня 1848. с. 1. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 22 червня 2023 — через Newspapers.com.
  10. The Result. Buffalo Weekly Republic. Buffalo, NY. 14 листопада 1848. с. 6. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 22 червня 2023 — через Newspapers.com.
  11. Poore, Ben. Perley, Perley's Reminiscences of Sixty Years in the National Metropolis, Vol.2, pp.209-210 (1886)
  12. The Late James W. Nye. New Orleans Republican. New Orleans, LA. 2 січня 1877. с. 3. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 22 червня 2023 — через Newspapers.com.
  13. Spencer, Thomas E. (1998). Where They're Buried. Baltimore, MD: Clearfield Company. с. 422. ISBN 978-0-8063-4823-0.
  14. Creation of Nevada's Counties. County History. Carson City, NV: Nevada Association of Counties. Архів оригіналу за 4 січня 2023. Процитовано 13 січня 2020.