Арікун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арікун
Портрет корінного мешканця рівнинної місцевості Піпа, Пулі, можливо, арукуна
АреалНантоу, Тайчжун і Чанхуа на Тайвані
Близькі дохоанья, ллоа
Моваарікунська (раніше), тайванська, гоюй
Релігіяанімізм, даосизм, буддизм, християнство

Арікун — група австронезійських корінних тайванців,[1] які живуть відособлено від західної рівнини до центрального басейну Тайваню. Вони пережили голландську колонізацію Тайваню, а також маньчжурську окупацію за часів династії Цін.

Арікун разом із ллоа раніше класифікували як підгрупу хоанья, але ця концепція була відкинута деякими вченими, оскільки назва «хоанья», схоже, є принизливим екзонімом від huan-á (Південний Мін: «варвари»). Так називали групи тубільців китайські іммігранти.[2][3]

У ХІХ столітті народ арікун були запрошені корінними жителями Пулі, Наньтоу, щоб мігрувати туди разом з багатьма іншими рівнинними корінними народами із західного Тайваню, включаючи народ ллоа. Нині жителі східної та південно-східної частин Пулі є переважно нащадками народу арукун та ллоа.[4]

Спільноти

[ред. | ред. код]

Деякі корінні громади, що походять від арікун XVIII століття, включають:

  • Ман Талак (萬斗六社) в сучасному Тайчжуні, громада, де проживали арікун і бабуза
  • Какар Баророх (貓羅社) в сучасному Чанхуа
  • Тауса Мато (北投社) в сучасному Наньтоу
  • Тауса Талакей (南投社) в сучасному Наньтоу

Деяке порівняння слів із спільнот арікун зі словами з ллоа за компіляцією Огави (2006):[5]

PAn Арікун Ллоа
Тауса Мато Тауса Талакей Довага Тіросен
*maCa matha, masa miju masa masa «око»
*qalima pira, pila, pilat, pilas pira pirya, pidjet, piza «рука»
*quluh ulu, uru, unung ulu ulu uru, udzu, ulu «голова»
*Sikan sikan tskan spkan, sikkan «риба»
*qiNaS, *bulaN bulas itat «місяць»
*siNaR iza, idzak ilaha «сонце»
*asa, *esa mesa, misa misha hiparya lisat, kipara, kipala «один»
*telu misu, miru mishi myateru tilo, tsinlo, myaterun, miatelu «три»
*Sepat mipal, mipat, mipas mishaha myapa ipa, apa, sipute «чотири»
*lima hima, mi-lim, lima mintai myaru lima, mialima-fun, malima-hon «п'ять»

Фільми і телебачення

[ред. | ред. код]

Фільм «Атаабу», який вийшов у прокат у 2015 році, розповідає історію сім'ї Лінь, яка була пов'язана з розквітом і процвітанням центрального Тайваню в середині ХІХ століття. Він названий на честь племені арікун Атаабу[6], яке сьогодні відомо як Вуфен.

Див. також

[ред. | ред. код]

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. Cauquelin, Josiane. The Aborogines of Taiwan (PDF). Routledge Curzon. с. 14.
  2. Chung, Yu-Lan (1997). 平埔研究中的「族群分類」問題——再議Hoanya(洪雅族)之適宜性 [On the Classification in the Pepo Studies: The Adequacy of the Ethnic Name 'Hoanya']. Symposium on the Developmental History of Taiwan. Taipei: Academia Historica: 137—166.
  3. Wen, Jia-Yin (2008). 荷蘭時期原住民分佈研究回顧 [A Review on the Studies of the Distribution of the Indigenous Peoples during the Dutch Formosa Period]. 臺灣的語言方言分佈與族群遷徙工作坊. Taipei: Institute of Taiwan History, Academia Sinica.
  4. Chen, I-chen (20 листопада 2019). 錯置的名字:(╳洪雅Hoanya╳)羅亞Lloa、阿立昆Arikun [Misplaced Names: (╳Hoanya╳) Lloa, Arikun]. Indigenous Sight. Процитовано 8 серпня 2023.
  5. Ogawa, Naoyoshi (2006). 臺灣蕃語蒐録 [A Comparative Vocabulary of Formosan Languages and Dialects]. Tokyo: Research Institute for Language and Cultures of Asia and Africa, Tokyo University of Foreign Studies.
  6. Awan, Aite (29 серпня 2015). 電影沒告訴你的《阿罩霧風雲》:霧峰林家來了,那原本阿罩霧的人跑哪去了? [What the Movie Didn't Tell You About 'Ataabu': The Lin Family Arrives – Where Did the Original Inhabitants of Attabu Go?"]. Mata Taiwan. Процитовано 8 серпня 2023.