Очікує на перевірку

Агат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Агат
розріз жеоди агату
Загальні відомості
Хімічна формулаSiO2*nH2O
Клас мінералусилікати
Генезисгідротермальний
Ідентифікація
Колірбілий до сірого, ясно-блакитного, помаранчевий до червоного, чорний
Форма кристалівкриптокристалічні, мікроволокнисті
Сингоніятригональна
Вид симетрії32
Спайністьвідсутня
Зламраковистий
Твердість6,5-7
Блисквосковий
Прозорістьпрозорий до напівпрозорого
Колір рисибілий
Густина2,58—2,64
Інші характеристики
Названо на честьQ106103254?[1]
CMNS: Агат у Вікісховищі

Агáт — мінерал, тонко-смугастий різновид халцедону зі смугастою або плямистою текстурою, часом з декоративними включеннями і концентрично-зональною або плоскопаралельною будовою. Смужки можуть бути різних кольорів та відтінків, від світло-рожевих до сургучно-коричневих. Має шаруватий чи хмароподібний розподіл забарвлення, складається з окису кремнію, (SiO2). Для агату характерні раковистий злам, восковий блиск, висока в'язкість і придатність до ідеального полірування.

Назва

[ред. | ред. код]

Знаменитий учений давнини Пліній Старший вважав, що назва агату походить від річки Ахатес (дав.-гр. Ἀχάτης) на Сицилії (можливо, сучасна Карабі або Дірілло). Інше тлумачення — від грецького «ἀγαθός» — добрий, хороший, щасливий. Найчастіше малюнок агата нагадує око. Згідно з однією з древніх легенд, це око небесного білого орла, який після битви з чорним чаклуном впав на землю і став каменем. А його очі продовжують дивитися на людей, відокремлюючи добрі справи від злих. Агат також називають Оком Творця.

Типи кристалів

[ред. | ред. код]
  • Однозабарвлені агати (сердолік, сардер, карнеол)
  • стрічкові
  • бастіонні
  • шаруваті
  • плямисті
  • мохоподібні
  • ландшафтні
  • сагенітові
  • вогненні

Родовища

[ред. | ред. код]

Агат — гідротермальний поствулканічний мінерал, що заповнює мигдалини і тріщини в ефузивних породах андезито-базальтового і рідко ріолітового складу. Велике практичне значення мають алювіальні (залишкові) агати в древніх корах вивітрювання ефузивів і агати алювіальних родовищ.

Головні родовища агату розташовані в Бразилії, Уругваї, Аргентині та Індії. Найвідоміші родовища в Європі знаходяться в ФРН, район Ідар Оберштайн. Є також на Малому Кавказі (Ахалцихська група), в Росії (Схід. Сибір, Норське родов.). В Україні агати поширені в Рівненській області (Янова долина, Берестовець, Полиці, Іванчі, Рафалівка), також трапляються на території Криворізького басейну, на Закарпатті (Берегівський район — околиці м. Берегово, с. Мужієво). У Криму добре відомі агати з Коктебеля, Кизилівки, Кара-Дага, Феодосії, басейну річки Альма. Агат був відомий здавна в Шумері і Стародавньому Єгипті; він використовувався для виготовлення різьблених печаток, амулетів, прикрас. Особливо широко агати застосовувалися в країнах античного Середземномор'я для виготовлення гем.

Різновиди

[ред. | ред. код]
  • агат бастіонний (агат фортифікаційний);
  • агат брекчієподібний (відміна агату, яка за зовнішнім виглядом нагадує брекчію);
  • агат бразильський (агат з концентричними шарами)
  • агат веселковий (тонкосмугастий халцедон з гарною грою кольорів);
  • агат виробний (агат, який використовують як виробний камінь);
  • агат блакитний (ювелірний агат, штучно забарвлений у блакитний колір);
  • агат горошковий (відміна халцедону із забарвленими плямами у напівпрозорій основній масі);
  • агат дерев'янистий (дерево, заміщене в процесі окременіння плямистим агатом);
  • агат дисковий (різновид агату з округлими включеннями оксидів заліза);
  • агат зірчастий (агат з явищем астеризму);
  • агат іризуючий (те саме, що й агат веселковий);
  • агат ісландський (обсидіан);
  • агат кораловий (1. Окременілий корал; 2. Вид агату, яка за зовнішнім виглядом нагадує корал);
  • агат крапковий (відміна халцедону з червоними крапками);
  • агат ландкапський (білий або сірий халцедон з включеннями оксиду марганцю);
  • агат ландшафтний (відміна агату, названа за типом візерунка);
  • агат лельбахський (яшма темно-червоного кольору);
  • агат малиновий (відміна агату, темно-червоного кольору);
  • агат мексиканський (щільний вапнистий накип);
  • агат молочний (відміна агату молочно-білого кольору);
  • агат моховий (агат, який містить дендритоподібні включення, найчастіше оксидів марганцю);
  • агат м'ясний (відміна агату червоного кольору);
  • агат очкуватий (відміна агату, названа за типом візерунка);
  • агат перистий (агат з перистим розміщенням включень);
  • агат пурпуровий (аметист);
  • агат руїнний (відміна агату, названа за типом візерунка);
  • агат сагенітовий (агат, який містить голчасті включення);
  • агат скляний (стара ювелірна назва везувіану);
  • агат смугастий (зайва назва агату);
  • агат срібний (яшма з включеннями самородного срібла, бісмуту та арґентиту);
  • агат стрічковий (агат, у якого смуги розміщуються у вигляді стрічок);
  • агат східний (торговельна назва напівпрозорої відміни агату);
  • агат трубчастий (брекчієподібна відміна агату);
  • агат фортечний (те ж саме, що агат фортифікаційний);
  • агат фортифікаційний (брекчієподібна відміна агату);
  • агат халцедоновий (зайва назва агату);
  • агат хмарний (відміна агату, названа за типом візерунка);
  • агат черепашковий (відміна агату, названа за типом візерунка);
  • агат чорний (ювелірний агат, штучно забарвлений у чорний колір);
  • агат яшмовий (агрегат, складений з яшми і прожилків прозорого халцедону).

Фарбування

[ред. | ред. код]

Для надання агатам більшої ефектності їх нерідко фарбують в зелений, яскраво синій, червоно-коричневий. Чим яскравіший колір каменів, тим вища ймовірність того, що вони фарбовані. Чорні агати або чорні онікси — це частіш за все, фарбовані в чорний колір халцедони[2].

Застосування

[ред. | ред. код]

Технічне

[ред. | ред. код]

Однорідно забарвлений агат застосовують у техніці для виробництва ступок, підшипників тощо.

Оздоблювальне

[ред. | ред. код]

З Стародавніх часів використовувався як напівдорогоцінний камінь для виготовлення прикрас, печаток, посудин, а також як матеріал для вирізання зображень. Оброблений у формі ока, агат містився в очниці статуй і служив для відлякування чорних сил. Найбільший виріб із агата зберігається в одному з музеїв Відня — це майже пласка таріль діаметром 75 см, вирізана з цільного каменю.

Медичне

[ред. | ред. код]

У середньовіччя розтертий з водою агат застосовувався у вигляді примочок при укусах змій та скорпіонів. В часи Відродження в Італії вважався талісманом у майстрів. Пліній Старший вважав, що агат корисний при лікуванні укусів павуків та скорпіонів, бо послаблює дію отрут, що ліки, які розтираються в агатових ступках, сприяють лікуванню хвороб і щасливим пологам. На його думку, носіння перснів з агатом додає людині красномовства і розуму, допомагає спортивним успіхам атлетів, утихомирює гнів.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Любкер Ф. Achates // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 8.
  2. Гураль, Светлана. Драгоценные камни. Гид по миру ювелирных секретов. Эксмо. ISBN 978-5-699-53785-3.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]